- віяло
- —————————————————————————————ві́ялоіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
яло — мир, свет, земной шар; яло до̄лани на всём свете … Нанайско-русский словарь
ялоқ — [يلاق] т. гуфт. зарфи кӯҳна ё кафида, ки дар он ба саг хӯрок медиҳанд … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
МИКРО-ЯЛО, урочище — Так раньше назывался участок побережья Черного моря, находящийся между устьем оврага Шайтан Дере и урочищем Мегало Яло. В переводе с греческого означает: микро малый; яло берег. Известны и другие его названия: Малый Пляж и Серебряный Пляж … Топонимический словарь Севастополя
МЕГАЛО-ЯЛО, урочище — Это старое греческое название участка побережья, находящегося в трех км. к юго востоку от входа в Балаклавскую бухту, называемого в настоящее время Золотой Пляж. Словосочетание М. Я. в переводе означает большой берег … Топонимический словарь Севастополя
віяло — а, с. 1) Виготовлений з легкого матеріалу предмет (звичайно у вигляді півкола), яким навівають прохолоду в обличчя під час спеки. 2) у знач. присл. ві/ялом. У вигляді півкола … Український тлумачний словник
в'яло — рідко. Присл. до в ялий 2) … Український тлумачний словник
зів'яло — перен. Присл. до зів ялий 3) … Український тлумачний словник
м'яло — а, с. 1) Те саме, що макогін. 2) перен., зневажл. Млява, нерішуча людина … Український тлумачний словник
одіяло — а, с. Те саме, що ковдра … Український тлумачний словник
п'яло — п яли/ло, а, с., діал. Вилки (див. вилка I 1)), на яких розвішують шкури і т. ін … Український тлумачний словник